Детектори і датчики

Датчики диму та чадного газу: які бувають і де ставити

Як працюють оптичні, іонізаційні й теплові датчики диму та електрохімічні датчики чадного газу (CO), чим вони відрізняються, де їх розміщувати вдома і як доглядати. Без реклами конкретних моделей.

Редакція Детектора 5 хв читання

Білий автономний датчик диму на стелі біля стіни

Датчик диму реагує на частинки диму в повітрі й попереджає про пожежу; датчик чадного газу (CO) реагує на отруйний газ без кольору й запаху, який утворюється при неповному згорянні палива. Це різні прилади з різними сенсорами, і один не замінює іншого. Датчик диму ставлять на стелю в коридорах і спальнях, датчик CO — у приміщеннях з газовим котлом, плитою, каміном, піччю чи там, де може працювати генератор.

Датчики диму: три принципи

Оптичний (фотоелектричний)

У камері датчика є світлодіод і фотодіод, розміщені так, що за чистого повітря світло на фотодіод не потрапляє. Частинки диму розсіюють світло, частина його доходить до фотодіода — і датчик подає сигнал.

Добре реагує на тліючі пожежі з великими частинками диму: проводка, що жевріє, меблі, текстиль. Це найпоширеніший тип побутових автономних датчиків.

Розібраний оптичний датчик диму: плата з чорною лабіринтовою камерою
Розібраний оптичний датчик диму: чорна «лабіринтова» камера не пропускає зовнішнє світло, усередині — світлодіод і фотодіод.

Іонізаційний

У камері між двома електродами повітря слабко іонізоване маленьким джерелом альфа-випромінювання (зазвичай америцій-241 активністю до ≈ 40 кБк). Через повітря тече дуже малий струм. Коли в камеру потрапляє дим, частинки «з'їдають» іони, струм зменшується — і датчик спрацьовує.

Швидше реагує на відкрите полум'я з дрібними частинками, але частіше дає хибні тривоги від кухонної пари й диму з пательні. Активність джерела мала, і в закритому корпусі зовнішнього опромінення він практично не створює. Але розбирати такий датчик не можна, а утилізувати його треба так, як вказує виробник, а не викидати разом з побутовим сміттям. У багатьох країнах іонізаційні датчики поступово витісняють оптичні.

Маленьке металеве джерело америцію-241 з іонізаційного датчика диму
Джерело америцію-241 з іонізаційного датчика диму, вийняте з камери. Розбирати такі датчики не можна.

Тепловий

Реагує не на дим, а на температуру: або на поріг (наприклад, близько 57–60 °C), або на швидкість її зростання. Підходить для кухні, котельні, гаража, де звичайний датчик диму постійно спрацьовував би хибно. Як єдиний захист житлових кімнат не годиться: спрацьовує пізніше за датчик диму.

Порівняння типів датчиків
ТипЩо відчуваєНайкраще дляСлабке місце
Оптичний димовийрозсіювання світла на димуспальні, коридори, вітальніпил і комахи в камері
Іонізаційний димовийзміну іонного струмушвидке полум'яхибні тривоги від кухні
Тепловийтемпературукухня, котельня, гаражспрацьовує пізно
Чадного газу (CO)концентрацію COприміщення з горінням паливаобмежений строк служби сенсора

Датчик чадного газу

Чадний газ (монооксид вуглецю, CO) утворюється, коли паливо горить без достатнього доступу кисню: у несправному газовому котлі чи колонці, при забитому димоході, у печі з передчасно закритою заслінкою, при роботі генератора чи мангала в закритому приміщенні. Газ не має кольору й запаху, тому без приладу його не помітити.

Більшість побутових датчиків CO — електрохімічні: у сенсорі CO окиснюється на електроді, і з'являється струм, пропорційний концентрації. Цей сенсор має обмежений ресурс — зазвичай 5–10 років, — після чого датчик сигналізує про заміну.

Круглий білий датчик чадного газу з кнопкою тесту
Побутовий датчик чадного газу (CO) з кнопкою тесту.

Чому датчик не кричить одразу

Датчик CO відповідно до європейського стандарту EN 50291 реагує не на мить, а на поєднання концентрації й часу: низька концентрація небезпечна лише при тривалому вдиханні, висока — швидко.

Час спрацювання побутового датчика CO за EN 50291:2010. У новій редакції EN 50291-1:2018 часи інші — дивіться інструкцію до свого приладу
Концентрація COТривога не раніше ніжТривога не пізніше ніж
50 ppm60 хв90 хв
100 ppm10 хв40 хв
300 ppm—3 хв

Ppm — мільйонні частки: 50 ppm означає 50 молекул CO на мільйон молекул повітря. Така логіка зменшує кількість хибних тривог і водночас гарантує швидку реакцію на небезпечні рівні.

Якщо спрацював датчик CO: відчиніть вікна, вимкніть прилади, що спалюють паливо, якщо це безпечно, виведіть людей і тварин на свіже повітря і зверніться до аварійної газової служби (104) або ДСНС (101). Якщо комусь погано — викликайте швидку (103). Також працює єдиний номер екстрених служб 112. Не повертайтеся, доки причину не встановлять фахівці.

Де ставити

Датчики диму

  • Мінімум: у коридорі між спальнями й рештою квартири, а також у кожній спальні. У будинку — щонайменше один на кожному поверсі.
  • На стелі, ближче до центру кімнати: дим піднімається вгору. Не в кутку між стелею і стіною — там «мертва зона» з поганою циркуляцією; орієнтир — щонайменше 30 см від стіни, якщо виробник не вказує інше.
  • Не біля кухонної плити, дверей ванної кімнати, кондиціонера, вентиляційних решіток і вікон, що часто відчиняються: пара й протяги дають хибні тривоги або відводять дим від датчика.
  • На кухню — тепловий датчик, а не димовий.
  • Зв'язані датчики (провідні чи бездротові) спрацьовують разом: пожежу в котельні чи на першому поверсі почують у спальні.

Датчики CO

  • У приміщенні, де стоїть прилад, що спалює паливо: газовий котел, колонка, плита, камін, піч.
  • У спальнях, якщо такий прилад є в будинку: найнебезпечніше отруєння — уві сні.
  • Висоту і відстань від приладу визначає інструкція виробника: зазвичай на стіні або стелі в 1–3 м від джерела по горизонталі, не прямо над ним.
  • Не ставте датчик у закритих нішах, за меблями, біля витяжки чи відчиненого вікна.

Генератор у блекаут

Найчастіша причина отруєння чадним газом під час відключень — генератор, що працює в приміщенні, гаражі, під'їзді або біля відчиненого вікна. Генератор має працювати лише надворі, на відстані від вікон, дверей і вентиляційних отворів. Датчик CO в будинку — додатковий захист, а не дозвіл ставити генератор усередині.

Портативні бензинові генератори в гаражі під час лабораторного випробування на чадний газ
Випробування NIST: генератори в гаражі під час вимірювання чадного газу. Саме так робити не можна — генератор має працювати лише надворі.

Як вибрати і доглядати

На що звертати увагу під час вибору:

  • відповідність стандартам: для автономних датчиків диму — EN 14604, для датчиків CO — EN 50291. Відповідність і редакцію стандарту вказує виробник;
  • тип живлення: батарейка на 10 років, змінна батарейка, мережеве живлення з резервною батарейкою;
  • кнопка тесту і сигнал розряду батарейки;
  • можливість об'єднання кількох датчиків;
  • для CO — дисплей з концентрацією корисний, але не обов'язковий.

Догляд:

  • натискайте кнопку тесту раз на місяць;
  • раз на кілька місяців прибирайте пил з решіток пилососом з м'якою насадкою;
  • не фарбуйте датчик і не заклеюйте його під час ремонту — або зніміть на цей час;
  • замінюйте датчики диму приблизно через 10 років, датчики CO — у строк, указаний виробником (часто 5–10 років): сенсори старіють.

Датчик диму та датчик CO не замінюють обслуговування котла, перевірки димоходу та справної вентиляції. Це остання лінія захисту, яка дає час вийти з приміщення.

Коротко

  • Дим і CO — різні загрози й різні датчики; комбіновані прилади існують, але принципи в них ті самі.
  • Оптичний датчик — універсальний для житлових кімнат, тепловий — для кухні, CO — поруч з горінням палива і в спальнях.
  • Датчик CO спрацьовує з урахуванням часу: 50 ppm — за годину-півтори, 300 ppm — за кілька хвилин.
  • Тест раз на місяць, заміна за строком, генератор — лише надворі.

Джерела

  1. ДСНС України: безпека населення під час тривалих відключень електроенергії — рекомендація встановлювати датчики чадного газу за пічного чи газового опалення

Матеріал підготувала Редакція Детектора. Помітили неточність? Напишіть нам — виправимо й оновимо дату.

Дивіться також